клопітливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
клопіткий — а/, е/. 1) Те саме, що клопітливий. 2) Який вимагає багато уваги, зусиль, терпіння; марудний (у 1 знач.). Клопітке господарство … Український тлумачний словник
клопітливість — вості, ж. Властивість за знач. клопітливий 1), 2). || Трудність, скрутність … Український тлумачний словник
клопітливо — Присл. до клопітливий … Український тлумачний словник
клопітний — а/, е/. 1) Те саме, що клопітливий. || Який тривожить, хвилює. || Спричинений турботою. 2) Який вимагає багато уваги, часу, зусиль, терпіння … Український тлумачний словник
дбайливий — 1) (який дбає, піклується про когось / щось), турботливий, клопітливий, клопітний, пильний, уважний, дбалий; бережний (який уміє берегти, зберігати щось) 2) див. старанний … Словник синонімів української мови
марудний — а, е. 1) Який вимагає багато часу та зусиль (про роботу, справу тощо); клопітливий (у 2 знач.). || Повільний, неквапливий (про людину). 2) Який викликає нудьгу; нудний. || Набридливий. || Який довго триває, наводячи нудьгу … Український тлумачний словник
потовкучий — а, е. Клопітливий, метушливий … Український тлумачний словник
скажений — а, е. 1) Хворий на сказ; який сказився. Скажений вовк. || рідко. Який має психічний розлад; божевільний. || у знач. ім. скаже/ний, ного, ч.; скаже/на, ної, ж. Хвора на сказ чи божевільна людина (уживається перев. як лайка). 2) Який легко втрачає… … Український тлумачний словник
марудний — 1) (який вимагає багато часу та зусиль про роботу, справу тощо), клопітливий, забарний, загайний, копіткий 2) (який викликає нудьгу), нудний, нецікавий; набридливий (який довго триває, наводячи нудьгу) … Словник синонімів української мови